русский     українська
Программы
Программы ABBYY

Борис Дмитрович Грінченко

Борис Дмитрович  Грінченко
| Еще
Краткая информация об авторе ПЕРСОНАЛЬНЫЙ САЙТ АВТОРА

Борис Грінченко (1863 — 1910) був активним поетом, прозаїком, драматургом, перекладачем, літературним критиком. Відомий він і як мовознавець («Словарь української мови»), фольклорист та етнограф («Этнографические материалы, собранные в Черниговской й соседней с ней губерниях»), педагог, публіцист, організатор видавничої справи, бібліограф. Письменника шанували І. Франко, М. Коцюбинський, Леся Українка, П. Грабовський та інші видатні сучасники.

Народився Борис Дмитрович Грінченко (псевдоніми В. Чайченко, Іван Перекотиполе, Вільхівський Б., Вартовий П. та ін.) 9 грудня 1863р. на хуторі Вільховий Яр на Харківщині (тепер Сумської області) у збіднілій дворянській родині. У 1874 — 1879рр. він вчився у Харківській реальній школі, але з п'ятого класу був виключений за зв'язки з підпільною народницькою організацією. Після двомісячного ув'язнення Грінченко працює дрібним канцеляристом у Харківській казенній палаті, а невдовзі, склавши іспит на народного вчителя, «якимсь чудом», як сам згадував, влаштовується вчителювати. За винятком 1886 — 1887рр., коли Грінченко працював статистиком у губернському земстві на Херсонщині, освітній ниві він віддав понад десять років (1881 — 1894). Місцями його педагогічної діяльності були Села Введенське Зміївського повіту, Нижня Сироватка (нині Сумщина), Олексіївка, де він протягом шести років вчителював у приватній школі відомої просвітительки X. Д. Алчевської.

У 1894р. Грінченко переїздить до Чернігова. Тут, працюючи у губернському земстві, він організовує видання змістовної бібліотечки народнопросвітніх книжок, стає одним з керівників нелегальної «Чернігівської Громади», разом із дружиною — письменницею М. Загірньою упорядковує музей української старовини В. Тарновського.

З 1902р. Грінченко живе в Києві. У 1905р. він редагує першу українську щоденну газету «Громадська думка» (згодом «Рада»), а в 1906р. — журнал «Нова громада»; того ж 1906р. стає керівником київського товариства «Просвіта».

В останні роки життя, з настанням реакції, посилюються переслідування Грінченка властями. Письменник зазнає недовгочасного арешту. Жандарми доводять до смерті його дочку — революціонерку Настю. Змучений туберкульозом, на який захворів ще в шістнадцять років у харківській в'язниці, Грінченко виїздить на лікування до Італії і там 6 травня 1910р. у місті Оспедалетті помирає. Похований письменник на Байковому кладовищі у Києві.


Грінченко Борис Дмитрович: книги автора

Оповідання Б. Грінченко свободный доступ

В коротких, яскравих оповіданнях Грінченко змальовує долю українця через його вистраждані будні, які проходять у праці «за шматок хліба», через голод і безправ'я, у зболілих рядках без прикрас очевидця. Це картини убогості, відчаю і голоду, на...

Поезiї 8 клас Б. Грінченко свободный доступ

Минає час, минають люди; Ми всi ждемо того, що буде, I кажем всi: давно вже час, Щоб воля та прийшла й до нас...

Князь Ігор Б. Грінченко свободный доступ

Давно се діялось, років 700 тому. В усій землі нашій тоді не такі порядки були. Менше людей було, менше сіл і городів. Та хоч і не багато городів було, але ж усі села й землі до сих городів тягли. І до якого города належали ті землі й села, той...

Каторжна Б. Грінченко свободный доступ

Каторжна - так її всi звали.- Унеси дров у хату, чи чуєш, каторжна ти! - кричала мачуха.- Геть з-перед очей, каторжна! - визвiрювався на неї батько, вертаючись п'яний з шинку i заточуючись по хатi.

Екзамен Б. Грінченко свободный доступ

Сьогоднi великий день у Тополiвськiй школi: у цей день має вiдбутися екзамен, а на йому повинен бути член ради шкiльної. Тим-то у школi ще з учора все готується. I молодий, що тiльки перший рiк учителює, вчитель, i сторож Кирило Криворукий...

Дзвоник Б. Грінченко свободный доступ

Її звали Наталею. Вона була маненька, їй було тiльки сiм рокiв. Мати її вмерла рокiв уже з пiвтора, батько був калiка, та ще й п'яниця. П'яницею вiн був iздавна, але поки не був калiкою та жива була жiнка, то вiн якось там хазяйнував на своєму...

Брат на брата Б. Грінченко свободный доступ

Учитель ладинської школи Євген Корецький, прокинувшися в своїй камерi 18-го листопада 1905-го року, зараз згадав, що сьогоднi якраз виходить два мiсяцi, вiдколи вiн попавсь у неволю. Вiн поїхав до Києва, потрапив туди саме тодi, як вийшов манiфест...

Без хліба Б. Грінченко свободный доступ

Край села стояла хата поганенька, а в їй жив селянин iз жiнкою та з дитиною - хлопчик був. невеличкий, недавнечко народився. Вже третiй рiк був, як вони побралися, - з чужого села вiн її взяв,- а все нiяк не могли збитися на хазяйство. У їх тiльки й...

Батько та дочка Б. Грінченко свободный доступ

Мала Маруся зосталася дома сама. її батько пiшов на роботу в шахту. Нi братiв, нi сестер у неї не було;Мати її вмерла, тим вона завсiгди зоставалася сама, як батько йшов на роботу.

Украла Б. Грінченко свободный доступ

Тiльки вчитель увiйшов у клас, зараз побачив, що там робиться щось непевне. Школярки та школярi юрмою оточили когось i про щось палко й голосно гомонiли. Гомiн був неласкавий, сердитий. Зрозумiти поки нiчого не можна було. Чуть тiльки було, що на...

Серед темної ночi Б. Грінченко свободный доступ

У хатi в Пилипа Сиваша за столом сидiла бесiда: брат Охрiм iз жiнкою, сват Манойло з свахою Килиною, кумТерешко Тонконоженко, сусiда Струк iз своєю сердитою Стручихою, дядько - старий Корнiй Грабенко та своя сiм'я. Не того Пилип бесiду завiв до...

Сам собі пан Б. Грінченко свободный доступ

Я їхав залiзницею, третiм класом i, як звичайно, у вагонi з написом: "Для некурящих".Ох, цей напис! Раз у раз доводиться воюватися з подорожнiми, щоб вони справдi не курили, - це знає кожен, кому траплялося сiдати до таких вагонiв,...

Панько Б. Грінченко свободный доступ

Панько останній ускочив у дерев'яний великий цебер до чотирьох товаришів і гукнув машиністу: — Пускай!

Пiд тихими вербами Б. Грінченко свободный доступ

Минув уже четвертий рiк, вiдколи Денис Сивашенко вiддiлився вiд батька й вiд Зiнька, меншого брата... зараз пiсля того, як середульшого брата Романа заслано на Сибiр. Погана це була iсторiя!.. Розледащiвши Роман у солдатах, не хотiв дома нiчого...

9 січня Б. Грінченко свободный доступ

Вони йшли повнi вiри й надiї. Натрудженi тяжкою працею, зашкарублi робiтницькi руки несли емблеми того, чому поклонялися їх прадiди, дiди, батьки i перед чим хилились вони самi.

Пользователи Bookland уже спасли 6622 дерева!

Покупайте электронные книги и спасайте деревья, которые могут быть уничтожены для того, чтобы изготовить из них бумагу.

Вместе мы сохраним множество красивых древьев!ПОДРОБНЕЕ ОБ ИГРЕ