русский     українська
Программы
Программы ABBYY

Іван Карпенко-Карий

Іван   Карпенко-Карий
| Еще
Краткая информация об авторе ПЕРСОНАЛЬНЫЙ САЙТ АВТОРА

Народився Іван Карпович Тобілевич (1845 — 1907) 29 вересня 1845р. в с. Арсенівка поблизу Єлисаветграда; батько його походив із старовинного зубожілого дворянського роду й працював прикажчиком поміщицького маєтку, а мати була простою селянкою. Освіту, до якої так тягнувся хлопець, довелося через матеріальну скруту обмежити чотирикласним училищем і з чотирнадцяти років заробляти на прожиття. Майже два десятиліття забрала в І. Тобілевича служба в різних канцеляріях — від писарчука до секретаря міського поліцейського управління.

До першого етапу літературної творчості Тобілевича належить оповідання “Новобранець” (написане 1881р., опубліковане1889р. під псевдонімом Гнат Карий). У ньому йдеться про тяжку долю селянської родини, яка з величезними зусиллями вибивається із злиднів і, здається, могла б уже зрештою досягнути якогось добробуту, коли б не втручання державної машини.

Наскільки щільно в житті Тобілевича поєднувалась творча й громадсько-політична діяльність, свідчить той факт, що й оповідання “Новобранець”, і першу свою драму “Бурлака” (“Чабан”, 1883) він подавав на обговорення нелегального гуртка. Завершувати “Бурлаку”, як і “Хто винен?” (“Безталанна”), драматургові довелось уже в Новочеркаську, куди його було вислано у травні 1884р. за участь у діяльності гуртка та за допомогу політичним “злочинцям”. Щоб заробити на прожиття, піднаглядний Тобілевич працював підручним коваля, а згодом відкрив палітурну майстерню.

П'єси, створені Карпенком-Карим протягом майже п'ятнадцяти років, відбивають еволюцію явища, яке видозмінювалось буквально на очах драматурга — “глитайства”. Його персонажам — Михайлові Михайловичу (“Бурлака”), Окуню (“Розумний і дурень”, 1885), Цокулю (“Наймичка”, 1885), Калитці (“Сто тисяч”, 1890), Пузиреві (“Хазяїн”, 1900) — притаманне не просто збільшення економічних масштабів їх діяльності, їх здирства, воно ще яскравіше виявляє їх людську дрібність, а то й нікчемність, духовну порожнечу. Дещо осторонь їх стоїть Мартин Боруля, який домагається дворянського звання. Сатиричне зерно комедії “Мартин Боруля” (1886) пов'язане вже не із засобами збагачення чи привласнення того, що належить іншим, а з прагненням сільської буржуазії до політично-правової рівності з дворянством.

Дві останні гіркі комедії — “Суєта” (1903) і “Житейське море” (1904; визначена автором як “протяг”, тобто продовження, “Суєти”) — драматург назвав “сценами”, наче визнаючи приналежність їх до європейської нової драми. Так, у “Суєті” відсутній головний герой, і п'єса являє ряд сцен, покликаних характеризувати спосіб життя й мислення заможного селянина та його дорослих дітей, які представляють різні соціальні шари суспільства (хлібороб, учитель, дрібні службовці).

Навесні 1887р. І. Карпенкові-Карому було дозволено повернутися на Україну, але ще до кінця 1888р. він перебував на хуторі “Надія” (тепер заповідник у Кіровоградській області) під гласним наглядом поліції (негласний нагляд було знято з нього 12 березня 1903р.). Діставши громадянські права, Карпенко-Карий приєднався до нової театральної трупи, створеної його братом П. Саксаганським, у якій до кінця життя працював активно й напружено як артист, режисер, драматург. У 1897р. він складає “Записку до з'їзду сценічних діячів”, де з болем пише про безправне становище українського театру, про цензурні та інші урядові утиски.


Карпенко-Карий Іван: книги автора

П’єси І. Карпенко-Карий 1 € Положить в корзину

Іван Карпенко- Карий увійшов до літератури чоловіком зрілим, сформованою, витонченою особистістю, свідомою своїх етнічних коренів – «щирим народолюбцем взагалі, і свідомим українцем в окремості». Найповніше реалізував себе в жанрі...

Хазяїн І. Карпенко-Карий свободный доступ

Феноген (входить з бокових дверей з халатом в руках. Говоре в другi дверi). Петруша! Скажи хазяйцi, що халат у мене...З середнiх дверей виходе Маюфес. А, це ви, Григорiй Моисеевич? Заходьте!

Сто тисяч І. Карпенко-Карий свободный доступ

В хатi яку хвилину нема нiкого; входе Невiдомий.Невiдомий. Нiкого нема... Охо-хо-х! Трудно теперечки жить на свiтi. А через чево i трудно? Через того, що багато розумних понаставало... Усi торгують, а покупателi только глазами купують, i торговлi...

Сава Чалий І. Карпенко-Карий свободный доступ

Медвідь і Грива, входять. Грива (з косою направець в руках. З дверей). А хто тут є, озовися! Медвідь. Нема ще нікого, рано! Грива. А тут безпечно справді. Медвідь. Еге! Ніхто з сіпак дворових не загляне; а на селі то так скрізь і зорять, щоб не...

Мартин Боруля І. Карпенко-Карий свободный доступ

За столом сидять Трандалєв, а з бокових дверей виходить Боруля з бумагою в руках.Боруля. Нате, читайте! (Дає бумагу). Читайте вiдцiля.Трандалєв (чита). По выслушании всех вышеизложенных обстоятельств и на основании представленных документов...

Бурлака І. Карпенко-Карий свободный доступ

Старшина. Хто ж то базiка?Гершко. Первий - Петро. Вiн каже, що замiсть того, щоб заплатить недоїмку, - я з вами в кумпанiї куповав у мужикiв на громадськi грошi хлi'б будущего урожаю з великою уступкою. Вредний зовсiм чоловiк! I так все розказує,...

Безталанна І. Карпенко-Карий свободный доступ

ходять Гнат i Дем'ян.Гнат. Через що ж то вечерницi забороняють?Дем'ян. Хiба ти не знаєш?Гнат. Не знаю, я тiлько що з города приїхав.Дем'ян. Вчора сiно у Вороного згорiло, а вiн скаржився старшинi, що, каже, парубки заходять з дiвчатами пiд сiно,...

Пользователи Bookland уже спасли 6569 деревьев!

Покупайте электронные книги и спасайте деревья, которые могут быть уничтожены для того, чтобы изготовить из них бумагу.

Вместе мы сохраним множество красивых древьев!ПОДРОБНЕЕ ОБ ИГРЕ