русский     українська
Программы
Программы ABBYY

Петро Петрович Гулак-Артемовський

Петро Петрович Гулак-Артемовський
| Еще
Краткая информация об авторе ПЕРСОНАЛЬНЫЙ САЙТ АВТОРА

Петро Петрович Гулак-Артемовський (1790 — 1865) народився 27 січня 1790р. в м. Городище на Черкащині в сім'ї священика. Вчився в Київській академії

(1801 — 1803), але не закінчив її. Протягом кількох років учителював у приватних поміщицьких пансіонах на Волині. У

1817р. вступає вільним слухачем на словесний факультет Харківського університету, а вже наступного року викладає

тут польську мову. В 1821р. Гулак-Артемовський захистив магістерську дисертацію на тему: “О пользе истории вообще и

преимущественно отечественной и о способе преподавания последней”, згодом стає професором історії та географії, з

1841р. — ректором університету. Літературні інтереси П. П. Гулака-Артемовського пробудилися рано, ще в часи навчання в

Київській академії. З перших його поетичних спроб збереглися лише два віршових рядки з переспіву поеми Буало “Налой” (1813).

Активну літературну діяльність Гулак-Артемовський розпочинає після переїзду до Харкова (1817) — під час навчання і

викладацької роботи в університеті. Підтримує дружні стосунки з Г. Квіткою-Основ'яненком, Р. Гонорським, Є. Філомафітським

та ін., виступає на сторінках “Украинского вестника” з перекладними й оригінальними творами, написаними у різних

жанрах. У 1818 — 1819pp. Гулак-Артемовський друкує в “Украинском вестнике” переклади прозових творів, критичних

статей польських письменників. 1819р. — російський переклад з польської мови “каледонской повести” (шотландської)

“Бен-Грианан” (“Украинский вестник”); нарис “Синонимы, задумчивость и размышление (подражание польской

прозе)”. 1817р. — “Справжня Добрість (Писулька до Грицька Прокази)”, оригінальний вірш українською

мовою. 1818р. — “казка” “Пан та Собака” (“Украинский вестник”), написана на основі фабульної канви чотирирядкової

байки І. Красіцького “Pan і Pies” та окремих епізодів іншого його твору — сатири “Pan niewart slugi”. Ця

“казка” Гулака-Артемовського відіграла помітну роль в розвитку жанру байки на Україні. Це була, по суті, перша

українська літературна (віршова) байка, написана із свідомою орієнтацією поета на фольклор, на живу розмовну мову. 1819р.

— письменник опублікував в “Украинском вестнике” ще дві байки — “казку” “Солопій та Хівря, або Горох при дорозі” і

“побрехеньку” “Тюхтій та Чванько”. 1820р. — цикл байок-“приказок”: “Дурень і Розумний”, “Цікавий і Мовчун”,

“Лікар і Здоров'я” (“першоджерело” — приповідки І. Красіцького). У 1827р. Гулак-Артемовський написав ще три

байки — “Батько та Син”, “Рибка”, “Дві пташки в клітці”. Цей, останній, цикл байок Гулака-Артемовського

також пов'язаний з творчістю Красіцького. Спираючись на літературні зразки попередників в

українському і світовому байкарстві та на фольклорні традиції, Гулак-Артемовський творив цілком оригінальні,

самобутні вірші, йдучи від просторої байки-“казки” через байку-“приказку” (цю традицію продовжив Л.

Боровиковський) до власне байки, з якою згодом успішно виступили в українській літературі Є. Гребінка й особливо

Л. Глібов. Виступи письменника в “Украинском журнале” свідчать про пошуки нової естетики. Крім двох

віршів “Чаяние души христианской” та перекладу уривка з поеми “Суд Любуши” — “Царский стол (Древнєє чешское предание)”,

Гулак-Артемовський опублікував там перекладні статті “О поэзии и красноречии”, “О поэзии и красноречии на Востоке”

(продовження першої) і “О поэзии и красноречии в древних и в особенности у греков и римлян”. Не останню роль у пошуках

письменника відіграло читання ним в університеті лекцій з естетики, які він готував один час за книгою О. Галича “Опыт

науки изящного”, де були викладені основні положення романтичної теорії, зокрема пропагувалися твори Жуковського,

визначалися нові жанри — романтична балада, поема, романс тощо. 1827р. — виступ на сторінках “Вестника Европы” із

“малоросійськими баладами” “Твардовський” і “Рибалка”, якими представлено романтичну баладу

різних тональностей. “Твардовський” — це вільна переробка гумористичної балади А. Міцкевича

“Пані Твардовська”, основу якої становить досить популярна у слов'янському фольклорі легенда про гульвісу-шляхтича, що

запродав душу чортові. Балада “Твардовський” користувалася значним успіхом у читачів. Після публікації у “Вестнике

Европы” вона відразу була передрукована в журналах “Славянин”, “Dziennik Warszawski”, у “Малороссийских песнях”

Максимовича, вийшла окремим виданням. Балада Міцкевича відома й у перекладі білоруською мовою (“Пані

Твардоўская” — 40-ві pp. XIX ст.), причому в опрацюванні її сюжету білоруський автор слідував переважно за

баладою українського поета. “Рибалка” — переспів однойменної балади Гете (ще раніше її переклав

російською мовою Жуковський) — має вже виразно романтичний характер. 1827р. в “Вестнике Европы” Гулак-Артемовський

друкує дві переробки Горацієвих од “До Пархома” (вперше до Горація Гулак-Артемовський звернувся ще 1819р., надрукувавши

в поважному стилі переклад його оди “К Цензорину”. На кінець 20-х pp. і пізніше (1832, 1856) йому належить кілька

наслідувань Горацієвих од. Це, передусім, два віршових послання “До Пархома”). З кінця 20-х pp. Гулак-Артемовський

відходить від активної літературної діяльності, пише лише принагідне, здебільшого у зв'язку з пам'ятними подіями

в його службовому і родинному житті. В останні роки Гулак-Артемовський написав ряд ліричних медитацій

в народнопісенному дусі (жодна з них за життя автора не друкувалася) — “Не виглядай, матусенько, в віконечко”, “До

Любки” (останній вірш перекладений російською мовою О. Фетом), “Текла річка невеличка”. Помітну увагу приділяє

Гулак-Артемовський питанням міжслов'янських мовно-літературних взаємин,

фольклорно-етнографічному вивченню слов'янських народів. Показовою з цього погляду є складена ним “Инструкция в руководство

г. адъюнкту Срезневскому по случаю назначаемого для него путешествия по славянских землях с целию изучения славянских

наречий и их литературы” (1839). Продовжує цікавитись Гулак-Артемовський в цей останній період і

літературним життям, захоплюється творами Шевченка, підтримує зв'язки з російськими, українськими, польськими

діячами культури (ще раніше він познайомився в Харкові з А. Міцкевичем, з яким один час підтримував дружні стосунки), турбується

про виданая творів окремою книжкою. Його обирають членом кількох науково-літературних товариств, зокрема

“Московського товариства аматорів російської словесності”, “Королівського товариства друзів науки” у Варшаві.


Гулак-Артемовський Петро Петрович: книги автора

Рибалка П. Гулак-Артемовський свободный доступ

Сюжет балади «Рибалка» навіяний П. Гулаку-Артемовському відомим твором видатного німецького поета Ґете. Але твір має виразні національні ознаки, наближений до фольклорного твору високою емоційністю (вживається багато окличних речень, звертань,...

Пан та собака П. Гулак-Артемовський свободный доступ

На землю злізла ніч... Ніде ані шиширхне, Хіба-то декуди скрізь сон що-небудь пирхне, Хоч в око стрель тобі, так темно надворі. Уклався місяць спать, нема ані зорі, І ледве, крадькома, яка маленька зірка З-за хмари вигляне, неначе миш з засіка.

Пользователи Bookland уже спасли 6622 дерева!

Покупайте электронные книги и спасайте деревья, которые могут быть уничтожены для того, чтобы изготовить из них бумагу.

Вместе мы сохраним множество красивых древьев!ПОДРОБНЕЕ ОБ ИГРЕ