русский     українська
Программы
Программы ABBYY
Люборацькі (Сімейна хроніка)
| Еще
Рейтинг: 4.0

Люборацькі (Сімейна хроніка)

Свидницький Анатоль Патрикійович

Категории:
Проза, Классическая Проза

  • Язык: Украинский
Данная книга представленна в форматах

686 Kb

425 Kb

582 Kb

343 Kb

350 Kb

238 Kb

1.6 Mb

377 Kb
Люборацькі (Сімейна хроніка) — краткое содержание книги

Людей слухай, а свій розум май. Приповість. I Коло Умані, чи лучче — в Уманщині, і було і є сільце — хоч би й Солодьками його назвати. Город Умань в Київській паланці, та зараз же і Поділля починається, то в Уманщині лічаться і деякі села подолянські, — і Coлодьки село подолянське. Славний то край, і люди там славні, і Солодьки дуже хороше село, тільки невеличке: так попід убіч хати пообгороджувані, коло кожної хати городець і садок. І церква в селі, як квіточка вбрана: обсаджена липами, тополями, всякою садовиною, а коло притвора дві комори, шопи, возовню видно, клуню і тік; на току скільки стогів ще торішнього хліба; за током ішов садок — великий та розкішний. Перед однією коморою стояла бричка, які й по лівий бік невдивовижу: зелена, черевата, — і упряж на землі. Як приїхали звідкільсь та коні випрягли, то так лоском і покинули все — так і лежало. По подвір'ї всяка птиця ходила й ті гуси, що носом ворота підкидають. Та знать на вітерець збиралось, бо одна попала шлею в зуби й почала термосичь, аж бричка скрипіла. — «Аса! аса-ля!» — хтось гукав дерзким голосом. Та й знов: «Масю, піди-но! он бач — шлею рвуть!»

 

С этой книгой покупали:

Пользователи Bookland уже спасли 6626 деревьев!

Покупайте электронные книги и спасайте деревья, которые могут быть уничтожены для того, чтобы изготовить из них бумагу.

Вместе мы сохраним множество красивых древьев!ПОДРОБНЕЕ ОБ ИГРЕ